Опубліковано: 2012.07.26
Поетичний розділ: Містика, видіння

Сергій Рожко

***

не навчені жити, і поки не навчені
вмерти,
не навчені небом ходити, і дихати
водами,
штрих-коди на скронях затерті (або
не затерті),
ми п`ятою мастю лишаємось поза
колодами.
і кров`ю із рани – світанок по краплі
на трави,
хоча це, напевно, фігня, або просто
алхімія,
бо хтось потойбічний вже нас перемішує
з крамом,
простроченим крамом історії Секунда
Плінія.
якщо ти дозволиш, я дихати буду
надалі,
і винайду осінь з бруньками й пташиними
співами,
не навчених жити колись закарбують
в медалях,
і будуть губити у травах достиглими
сливами.

2012
© СеРж Ко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/33726/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG