вали кургани  слобода

світів катма на горах

віват моя дорога  гай

за перевалами майдан

а там  камінння козака

воля в урочищі на сховах



лакована труба-хула

та відьом волі мало нам

бабо-потвора  ти бадьора

бадьора баба  кам’яна

злітає з даху ляпота

а за порогами  канави

суха тополя біля ставу

танцюй крилата гопака



біда з багатство та хіба

здатна на милості броваста

сторчма троянда помаранч

розважся курва біля храму

лунай сурма гойя пітьма

залий за небокрай стожари

за ними фракія з жабами

і тими злими препаскудами

давно жаданними  світами

лукава марить на рогах

ясніє   сонце за морями

товар-лайдак на ланцюгах



клич мацапура на вола

ковтай повітря горлом птаха

куди подався роззявляка

за обшири  де горлопан

йде примітивними глибинами

за тими втішними кончинами

геть поніміли без повстань

в коморах дурням

зашкварчала  окаянна



єси гряди   браво   юрми

ковтай ягід тернові тюрми

з причини прихили  душі

мінливі виклики імущі

хиткі мережі всеведущі

ау  мошні гейби на сонці

халепа і гаплик на оці

ярму прийдешньому

поцокоти підкова

цимбалами в оковах



байдужу заховай у душах

цю люту кам'яну в пуантах

худу і  жваву що недужа

стікає кров'ю на парканах

дурна яга життя продала

і  на шаблях воля грала

луна яка ще не літала

сурма і арфа не співала

на язиках іржаві ватри

а у словах ртуть мантри

в сльозах почервоніли  маки

витязів волі  тебе ждуть





що це за світ

яйце-райце

орда музик вирвала серце

бодай ридає моя флейта

гайда ходімо до трембіт

азартна молода гроза

за водограями солодка

така хоробра стоголоса

прямо розколота

пройдоха

з ярма

ця

окаянна

воля



на сором грамота така

моя стоголосная воля

вся нарозхват яка потвора

нащадок молодай нечай

біда що піднята на конях

заохкала на сто роззяв

моя холодна і ранкова

досяг долоні

ого-го-го

гроза

гайова



пішов за світом і мій світ

поніс я тихо лихо піт

спокійно сито одгуляв

бувай собі вихор джулай

гіркі твої квіти життя

за цноту і втіху продавав

прожив подобою цих влад

істот полонів страхів знад

о сило

подорож у край

де золоті просять у рай



в іспаніях ще не вмирали

в італіях наші раби

щасливі на сопілці грали

якби за мене то ж якби

я втратив долю замість птаха

і зрадив волі і тобі

проте між іншим прахи-страхи

не зрадили самі собі…



хай  чорнобривки з’їли Оха

їстоньки-їстоньки киць-киць

той хто свого боронив бога

сьогодні в бузі утопивсь

скоромних волі попросили

свідомо край мій обійти

ми волю не похоронили

хай нас усіх Господь простить

і я прокинувся у болях

з вогнем в очах

з сонцем у серці

і біль-мороз моєї долі

завзято виграє у герці