укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 43252, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.01.28
Роздрукувати твір

Сергій Ігнатов

Землекружение

От листопадного землекружения
и хмеля слов осенних откосив,
прикину я,
как мне составить жерлицы, –
хоть в чём-то так, как ставятся стихи.

В аксаковских течениях души
плавучей снастью отпуская чувства,
перехожу на четверть и аршин,
прикидывая,
что прикинет щука.

А был бы у меня конёк соловый
да древний фолиант про щучью суть –
эх, перешёл бы я
на конский волос,
сплетённый туго в девичью косу.

Его бы в воду погружал без всплеска,
по листьям палым продвигая чёлн.
Он мшарится*,
но сердцу ближе лески –  
он зыблется*, и дышит, и течет.

В хмельном священнодействии молчальник,
прослушивая, что бормочет лес,
бечёвку чувства прихвачу за тальник
и вывешу сторожкий бубенец.

К лесам и водам обращаясь страстью
и отчужденья искупая грех,
оставлю в ножнах мёртвый стеклопластик –
руке роднее вяз или орех.

И у костра, блаженного костра,
оставлю дух купаться до утра,
пока двойник телесный пьян и сыт
и стережёт, насупясь, бубенцы.

Пусть в теле он один сидит совой,
пока я во вселенной полетаю,
пока мне жадно раскрывает тайны
танцующее первовещество,

пока оно, взмывая, тянет вверх  
в пиры полёта, в новые планеты –
а там танцует мне любовь и смерть
в пурпурном шёлке
с треском кастаньеты.

Себя в ней растворив и отпустив,
не знаю, улечу ли, опущусь ли,
пока вслепую кружатся живцы,
и в звездах меж комет
гуляют щуки.

И – обещая тайнами спасти,
обманываясь от землекружения,
гулящим душам
выставлю стихи, –
хоть в чём-то так,
как выставляю жерлицы.

*старорусские слова аксаковских времен

2005
© Сергій Ігнатов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2022 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні