Опубліковано: 2012.06.20
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Євгенія Більченко

Железный порт



… Как он устал от моих примочек,
Песен, психозов, понтов нелеченных –
Город, который уполномочен
Вооружаться толпой болельщиков,

Визгом девиц и бикини в стразах,
Сытыми пляжами в дымном зареве…
Если вставать, - то не по приказу.
Если ложиться, - то сразу замертво.

Можно отделаться фоткой в почте,
Брошенным в «личку» банальным «Зая мой»...
Пьяное небо теряет почву.
Город становится осязаемым.

Он, удержав меня в темных лапах,
Водит по мусоркам теплой полночью,
Где комары прилипают к лампам,
Окнам, перилам, печёнкам, поручням.

Город моллюсками запорошен:
В каждой ракушке – по предсказателю.
Только со мной тебе, мой хороший,
Со-убиваться – необязательно.

Город меняет прокладки масок,
Перекрывает пути шлагбаумом.
Если любить, - так ножом до мяса.
По Соломону. По Розенбауму.

Пусть по приморью гуляют дети:
Может, они там Нептуна встретили…
Я погибаю.
А ты – свидетель.
Знаешь, что делают со свидетелем?

                              Железный порт, 15 июня 2012 г.

2012
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/33363/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG