Опубліковано: 2012.06.17
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Віталій Єгоров

Птицы

А временами мы в разлуке,
начертанною высшей силой.
Ты - соглядатаем при внуке,
я - грустной нотой в клавесине.

Но наших чувств не обедняет
невольный долг полураспада.
Мы грусть накапливаем днями,
а сны просматриваем рядом.

У сердца тоже есть защита:
пройдя разлукой испытанье,
закалкой будем мы лечиться,
побегом веры отрастая.

Молва плетётся небылицей,
сторонним уши засоряя.
Обшивка может запылиться,
но не сердечность корневая.

И не дано нам отравиться
удушливой тоской предгрозья.
Мы возвращаемся, как птицы,
в свои оставленные гнёзда.

2010
© Віталій Єгоров
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/33328/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG