укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44602, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2012.05.23
Роздрукувати твір

Євгенія Більченко

Апокалипсис

 Юре Крыжановскому


-1-

Невдомек, по какой оказии
Лают псы похоронным лаем…
Я смотрю, как цветут акации,
Ничего себе не желая.

Светит смерть, размножаясь рожами,
Столь похожими в преисподней.
Я смотрю, как идут прохожие,
Никого из них не запомнив.

Заблокировав все известия,
Мамку родную не жалея,
Я смотрю, как плывут созвездия
По обочине Водолея.

Мне, наверное, надо вырасти,
И добиться еще чего-то,
Но постель пропиталась сыростью
От крови и седьмого пота.

Может, завтра сорву оковы я,
Палачам объявляя: «Хватит!» –
А какие-то люди новые
Спят в обнимку в моей кровати.

И по некому будто сговору,
Ни тепла не ища, ни крова,
Входит небо в больную голову
И наружу выходит Словом.
                                   22 мая 2012 г.

-2-

Было дело, – и что-то ранило,
А теперь ничего не мучает.
Я нарушу дурные правила,
По которым вы все обучены,

И отправлюсь за птичьим гомоном
По дорогам земли оранжевой –
Между моргами и роддомами,
Между храмами и парашами.

Я на свет прорасту акацией;
Я забуду, что был я врединой, –
Ни к чему уже не привязанный,
Ни на чем уже не поведенный.

Отрешенный от вашей ветоши,
Отдаленный от вашей близости…
Будет-будет сестричка смертушка
Надо мной куролесить листьями.

Будет лес меня трогать лапами –
То ли зимними, то ли летними;
Чувством жизни, в себе ослабленном,
До последнего, до последнего,

Ощущу я, что все – доказано,
И на том завершу комедию…
Ни к чему уже не привязанный,
Ни на чем уже не поведенный.
                                               26 мая 2012 г.

2012
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні