Опубліковано: 2012.05.21
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Володимир Нiкiтiн

СЛАДКАЯ ГРУСТЬ



Полон мир мой садами и рощами
И как прежде в ночной тишине,
Пахнет детством и речкой прошлое,
Принесенное ветром ко мне.

Воздух чистый наполнен чувствами,
В полумраке бреду наугад.
Вдруг, услышу, как ночь безумствует,
Несмолкаемым звоном цикад.

Свет луны озарил околицу,
Не вернуться назад ну и пусть…
О спасении тихо молится,
С терпким привкусом, сладкая грусть.

2012
© Володимир Нiкiтiн
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/33064/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG