Опубліковано: 2012.05.19
Поетичний розділ: Філософська лірика

Анатолій Мельник

Вьется  музыка  дымочком

Колобродит  ночь  святая,
 Тень  оперлась  на  плетень.
Пала  туч  пушистых  стая
И  потух  кромешный  день.

Колокольчиковый  шепот
И  пастушьих  сумок  сум,
Мне  сверчка  доступен  опыт,
Стрекозы  мне  нужен  ум.

Вьется  музыка  дымочком,
Мочку  уха  теребя,
Мне  бы  только  два  денечка,
Чтобы мир познать - тебя...

Я  живу  под  небом  грешным,
Грешно,  суетно  живу...
Стану,  стану,  стану  нежным
Упаду  с  тобой  в  траву  -

Пусть  чешуйчатые  крылья
На  лопатках  задрожат,
Чтоб  мы  жили,  жили,  жили
Ландыши  пусть  ворожат.  

Но  истерзан  мир  смычками,
Мысль  создателя  проста  -
Скоро  станем  все  сверчками,
И  сомкнем  навек  уста.
 
Ой!  Вступает  громко  Ойстрах,
Страх  чугунно  тянет  вниз,
Как  же  сладко,  как  же  остро
Жалит  в  сердце  слово  "жизнь".

2012
© Анатолій Мельник
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/33047/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG