укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2012.05.18
Роздрукувати твір

Лiка По

Майское

Стареют где-то мама и отец,
А я сижу, пригвождена к уюту.
О, милый Киев, чудный мой скопец,
Твоей княгиней и рабой я буду.

С тобой мы жили трудно, тяжело,
Горбы холмов несли на тощих спинах,
Ты растоптал во мне моё село,
Но и меня взял лишь наполовину.

Гром пробежал по чашам куполов,
Их перевес плеснул в твои фонтаны.
Дух от земли напомнил мне село,
Село в степях среди акаций пьяных.

Смотри, смотри, они пришли сюда,
Пришли за мной, и медом пахнут гроздья.
Ах, посчитай, рассыпались стада
Степных невест, горящих лаской, - брось,я...

Я... погоди, не то сведут с ума,
Они зовут меня к себе обратно,
Смотри, за ними двинулись дома,
Кибитки звёзд и солнечные пятна.

И стаи фей, накинув свой хитон,
С карнизов вниз спускались поминутно,
Пока их ветер не унёс в затон,
Где в дымке Днепр пьёт с кувшинок утро.

Бог весть когда вернусь в свои края,
И от тебя во мне есть половина.
Акаций дух зовёт из забытья,
Течёт, как в детство речка-пуповина.

Впадая в глушь степной моей души,
То одиноко стонущей - совиной,
То изредка в чаду сквозь камыши
Вдруг зазвеневшей песней соловьиной.

Где трав узор под влагой ночи смят,
И дождь несёт спокойствие и влагу.
Где все, кто жил давно в курганах спят.
И скоро я туда надолго лягу.

А ты живи. И пусть в твоих церквях
Звучат по мне нехитрые молебны.
И мне сверчки в сырых моих степях
Напомнят гул церквей великолепный.


2012
© Лiка По
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні