Опубліковано: 2012.05.09
Поетичний розділ: Сонети

Василь Кузан

Невиліковне


Повисло над хатою марення вечора,
Прочистила вікна фіранка пітьми.
Рутина прилипла до серця. Минуле
Мовчанням усілося в крісло… А ми

Гортаємо сповнені пороху книги,
Пилюкою мудрості дишемо… Дах
Прогнувся від старості, стеля провисла,
І меблі, і сходи риплять… У літах

Минулих лишилося золото розкоші
Пірнати безпечно в ріку перемін.
Частіше, ніж хочеться, чуєш відмову,
Погладжуєш пальцями кішку і лінь…

Згасає повільно вогонь і гординя,
А пристрасть хапається за павутиння…

08.05.12

2012
Довге
© Василь Кузан
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/32944/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG