Опубліковано: 2012.04.16
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Марина Терентьева

Ветераны ВОВ

Та война, настоящая, только в глазах ветеранов.
Та война, что частенько ночами уснуть не даёт.
Не бывают, наверное, старыми вечные раны.
Если видел войну, боль навряд ли с годами пройдёт.

В День Победы подарим букет ветерану-соседу.
Как мальчишка, заплачет мужчина с седой бородой.
А открытки друзей всё приходят покойному деду,
По старинке - с сиренью и красной кремлёвской звездой.

Я не знаю войны. Я не слышала страшные взрывы,
Про бомбёжки и голод из фильмов пытаясь узнать.
Ветераны уйдут. Но навеки останутся живы,
Если будем не только под праздник о них вспоминать...

2012
Киев
© Марина Терентьева
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/32751/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG