укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44602, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.01.25
Роздрукувати твір

Вiкторiя Тищенко

ГИПНОТИЗЁР

У неба, что приносит пламя зорь,
рвала орлица-солнце тучу-печень.
К нам в школу приезжал гипнотизёр
в такой же яркий и зловещий вечер.

Я помню зал. Рамп круглых волдыри.
Фигура в очень пёстром одеянье.
На сцену шли… товарищи мои,
подверженные странному влиянью.

Гипнотизёр, предчувствуя успех,
поведал, что внушит им тему «Радость», --
но мы увидим: жалок человек,
когда ему перекрывают разум.

И школьник поразил меня один.
С потухшим взглядом, двигаясь как кукла,
он говорил: «О, ем я апельсин!»,
кусая горечь репчатого лука.

К чему же мой рассказ?.. С недавних пор
я задаю себе вопрос что вечер:
«А не был ли чудак-гипнотизёр
материализованным Предтечей?»

Я помню площадь. Жёлтые шары.
Фигуры в очень пёстрых одеяньях.
Толпа под ними в ленточках игры,
подверженная странному влиянью.

И я в толпе… Какой-то новый трюк…
Но вот сегодня, в будничной трясине,
осознаю: нам скармливали лук
под шкуркой обещаний-апельсинов.

И всё же горько мне не потому…
Народ, народ, нищая поминутно,
как прежде рад. Кумиру своему
он дарит одуванчики салютов.

А если скажешь что-нибудь вразрез –
тебя мазутом вымажет: бесславьем,
и к телу прометеевых небес
он прикуёт; свершит свою расправу.

Как в годы всеодобренных утех,
толпа вошла в восторженную фазу.
Теперь я вижу: жалок человек,
когда ему перекрывают разум.

2005

Коллеги, не разделяющие моих взглядов!
Я высказываю свою точку зрения, никому ничего не навязываю.
Прошу оценивать только художественную сторону стихотворения

© Вiкторiя Тищенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні