Опубліковано: 2012.03.31
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Віталій Єгоров

***

Жизнь достоверней мадригала,
что пишут женщине, любя.
Звезда, как бусинка, упала
и небо пусто без тебя.

И на завалинке Вселенной
душа покоя не найдёт.
И одинокой кельи пленник
очаг погасит - всех забот.

Весна ворвётся половодьем
в тоску зашёптанных молитв.
И я вздохну уже свободней,
как кули, ношу с плеч свалив.

Наступит в мыслях просветленье,
и вновь понадоблюсь друзьям.
И снова женские колени,
как взрыв, ударят по глазам.

2002
Киев
© Віталій Єгоров
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/32587/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG