укр       рус
Авторiв: 410, творiв: 40163, mp3: 330  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2012.03.14
Роздрукувати твір

Євгенія Більченко

Макдональдс

Как дикарь под ракушкой свой глаз бессонный*,
Надоело бездонный свой глаз скрывать.
А жлобы вереницей идут в макдональдс –
Наши души, как гамбургеры, жевать.

Надоело чужие носить вериги,
Наступая на горло родной души.
Надоело писать графоманам книги
И за ночи труда получать гроши.

Надоело быть тем, кто для всех угоден;
В пошлой опере вашей играть Садко;
Надоело, что нет на планете Родин,
На которых поэту б жилось легко.

Надоели чиновники, бляди, клуши,
Похитители права на свежий вдох.
Вы горячими вынули наши души
И, как урку в острог, упекли в хотдог.

И осталась по небу бежать дорога,
На ходу зажигая свою свечу…
Разговор без понтов – и кастрюлька грога:
Ничего, кроме этого, не хочу.

Чтобы старый товарищ сидел в квартире, –
Ироничный и горький, как вечный жид.
Надоело мне, Господи, в этом мире
Выживать, имитируя склонность жить.

У кого-то  – цепочка на шее бычьей;
У кого-то – в озябших руках цветы.
Но уходят любимые, как обычно,
Заслоняясь иллюзией правоты.

В пропасть белую Сикстовых глаз Мадонны
Упаду и воскресну на самом дне…
И под видом живого приду в макдональдс –
Посмотреть, как вы душу жуете мне.
                                               13 марта 2012 г.

2012

* Аборигенные народы Африки и Океании прикрывали глаз ракушками во время сна, чтобы духи не заметили их усталость в процессе работы. Отсюда, вероятно, - распространеный прием первобытных пластик - использование вместо зрачка раковины или щели в скульптуре.

© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2018 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні