Опубліковано: 2012.03.13
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Марина Усенко

***

Этот мир слишком мал для разлук и потерь,
Для обид и смертей – слишком хрупок.
В белом омуте зим созревает капель
Как зерно среди плевел сугробов-скорлупок.

Под холодною белой непрочной скалой
Капля жизни как клад драгоценный,
Что откроется солнцу и миру весной
Чистой точкой начала Вселенной.

Сберегают суровые скалы зимы
Зерна завтрашних сил и стремлений,
А весенний рассвет как старатель отмыл
Золотые крупинки от праха сомнений.

Этой каплей-крупинкой побег прорастет,
Согревая пространство и время,
Чтобы стал равнодушный безжизненный лед
Водопадом, хранящим мгновенья движенья.


2012
© Марина Усенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/32413/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG