Опубліковано: 2012.03.11
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Еліна Свенцицька

***

***
Додому, додому, додому,
У сморід, у гамір, у щем.
Країна, весела і хвора,
Блукає вночі під дощем.

Доволі, доволі, доволі,
Вже болю оголене дно.
Моя це країна, як горе,
Що поряд зі мною давно.

Додому, додому, додому,
В країну розпуки й зими,
Прибитися там хоч до чого,
Припасти до злої землі.

Вокзали, вокзали, вокзали,
У місто чуже під дощем.
Чому пам’ятаєте назви,
Чому вам не треба імен?

За межі, за межі, за межі,
Повітрям, піском між долонь –
Там нас обіймає пожежа
І там нас цілує вогонь.

2012
© Еліна Свенцицька
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/32392/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG