укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 42045, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2012.03.09
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

***

Так бела твоя осень, белым бела твоя плоть,
Мимо брусчатки подольской камушком уколоть,
Выправить вид и всех пригласить друзей,
Сдаться с поличным в любой городской музей.
Трогать руками запрещается экспонат,
Неужели ты моей славе теперь не рад,
А за оградой в неосвященной земле
Компот до утра, о сероглазом своем короле
Песни с запинками, песенник потеряв,
Смотришь на всех проезжающих, как удав.
Красивая и молодая лежит посреди стола,
Сначала швыряла, потом по стеклышку собрала,
Быстрые реки, колючие берега,
Молочные реки, других берегов нуга
Прельщает-прельщает, а ты был хороший льстец,
Или мудрец и на каждой дуде игрец –
В целом неважно, лежит она под столом,
Дети галактики собирают металлолом,
Дальше за точкой сборки виден sweet home,
Пока не свернет осину небесный гром,
Пока не свернет осину ключ разводной,
Чтобы тебе остаться совсем родной,
Чтобы держаться правого берега без ключа,
Чтобы искать следы проплывшего здесь мяча.
Вот и посмотришь, как он вдали плывет,
Пока не появится беленький пароход,
Не сойти тебе с этого места, не оправдать
Невозможность высказывания, за каждую благодать
Ходишь по стенке, держишь аперитив
На журнальном столике, меры предвосхитив
По его изъятию, каждый линейный рост
Говорит нам о том, что артикул постройки прост,
Дойдя до конца, начинаешь листать назад,
Четкость теряет чуткость теряет взгляд,
И невозможно, ни грана не потеряв.
Смотришь по-прежнему в горлышко, как удав.
Что они видят теперь там, где нет нуги.
То, что осталось, больше не береги.

2012
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2019 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні