Опубліковано: 2012.03.02
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Віктор Шендрік

* * *



Нанесёт, навалится, накатит…
Что ни день, то новая печаль.
Будто отутюженную скатерть
Соусом залили провансаль.

Я в невзгодах не такой и хлипкий,
Но хожу мрачнейшей из теней,
Потому что без твоей улыбки
Дни мои бездарней и черней.

Но нелепой, призрачной и глупой
Обернётся всякая гроза,
Если отзовутся, дрогнут губы,
Заискрятся радостно глаза.

Пусть судьба ловчей боксёра-тайца
Бьёт – мол, не бывать мне на плаву.
Пустяки! Ты только улыбайся,
Остальное я переживу.

2008
© Віктор Шендрік
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/32292/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG