Опубліковано: 2012.02.23
Поетичний розділ: Верлібр, білий вірш

Iрина Чудакова

В пересеченьи тонких линий

Она зовёт меня дождём, стучащим каплями по крыше, и манит ветром, пригинающим листву.
Она стекает по стеклу, в пересеченьи тонких линий, рисующих мою судьбу сквозь запах нежный
белых лилий.
Через оконное стекло, губами прикасаясь к небу, не чувствуя порою вкус, глотаю воздух чёрно-
белый
И осязая пустоту, на струнах замерзшую в звуках, где отбивая новый такт, меняю что-то сердца
стуком.
Живу, переступая страх, в глаза его взглянув однажды и, испугавшись, не боюсь, теряя трусость…
Это важно, однажды потерять себя и свить из самых тонких нитей какую-то иную суть, из глубины
подняв забытый
Свой зов, мелодию, цвета и нежный запах первоцвета… Так пробуждается душа и в продолженьи
длится эхом
В тех каплях, что стучат сейчас, срываясь с неба, словно слёзы.  
Она зовёт меня…
Мираж…
И отраженье, осторожно, стечёт а пересеченьи струй, с той стороны окна и света,
Она зовёт меня с собой…
Любовь…
Не требуя ответа…
23.02.2012

2012
© Iрина Чудакова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/32237/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG