Опубліковано: 2007.01.25
Поетичний розділ: Філософська лірика

Сергiй Українцев

ИКАР

Я многое постичь хочу!
Мне говорят: – Не время…
– Я оторвусь и полечу!
– Один? — лети со всеми.
– Всех, одному мне, не поднять.
– Сиди, и не осудят.
– Поймите, я хочу летать!
– Терпи, на то мы люди.
– По мне, уж проще помереть!
– Мрут многие, конечно.
– А сколько всё это терпеть?
Мне отвечают: «Вечно».

2007
© Сергiй Українцев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/3220/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG