Опубліковано: 2012.01.26
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Любов Останина

КУСТ

                                     КУСТ


                               А этот куст,
                               а этот куст -

                               престольно чужд,
                               бомжацки пуст.

                               Живой дырявый абажур
                               на остановке
                               между урн -

                               он сам себя
                               в кулак зажал.
                               Скореженно
                               ежовый шар.

                               А в том сцепление когтей,
                               за повиликою ветвей -

                               янтарный отблеск фонарей,
                               как лунный свет
                               души моей.

                                        ********.

2012
Керчь
© Любов Василенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/31986/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG