Опубліковано: 2012.01.22
Поетичний розділ: Філософська лірика

Марина Терентьева

По разные стороны стекла

Под мой уютный тёплый капюшон
Упрямо лез колючий зимний ветер.
А там, в кафе, сидел с газетой он,
Не замечая ничего на свете.

Не помню, сколько времени прошло,
Ведь я считать минуты не пыталась.
Нас разделяло тонкое стекло...
А может, это только так казалось...

Он был спокоен. В дорогом вине
Играло солнце (это всё детали).
И он сейчас не думал обо мне.
Его дела другие занимали.

Я приходила три безумных дня.
Стекло меж нами превратилось в стену.
Ему, конечно, не узнать меня.
Да, годы - это визажист отменный!

Теперь бы титры с надписью КОНЕЦ.
Команда: СНЯТО. Снег дешёвый, ватный...
Но это жизнь...И это мой отец...
А через час мой самолёт обратно.

2012
Киев
© Марина Терентьева
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/31932/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG