Опубліковано: 2012.01.14
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Лiка По

Рыбки гуппи

Живут в довольно пёстрой группе -
А одному – невмоготу, -
Совсем как люди,рыбки гуппи,
Всплывая к корму, как к кресту.

Сто лет не знать Венесуэлы,
Гвианы и о.Барбадос.
И снег плывёт, как гуппи белый,
Плавник – земля, а небо – хвост.

Самцы изящны и красивы,
Сияют сплющенной звёздой,
И чисел целые массивы
Мальками водят за собой.

В аквариумы ноосферы
Живородящих бросят рыб,
Смотреть, как те живут без веры,
А как в раю бы жить могли б!

А ночь полна такого света!
Вуалехвост и Телескоп
Сидят в раю и с тонких веток
Всё клянчат, вниз прорваться чтоб.

Водить сквозь водоросли стайку
Зелёных самок за собой,
Боготворить свою хозяйку
За корм и воздух, и любовь

2012
Киев
© Лiка По
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/31864/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG