Опубліковано: 2007.01.23
Поетичний розділ: Медитативна лірика

Сергій Ігнатов

***

Проснешься оттого, что тишина
готовится
принадлежать пернатым,
но желтый свет, как блудная волна,
еще во тьме скользит в иллюминаторе.

Как бабочка, ты в коконе пелён
вслепую ищешь новых крыл скольжение.
Ждёт прежний тополь, в небо обрамлён,
или непрежний,
если мы в движении.

Непрежний – ощущаешь крыл и ног
изменчивость,  
и видишь с беспокойством,
что за ночь мир вошел в иной поток,
качаясь скоростным бесшумным поездом.

Заря струится гнезда разорять,
в тебе, непрежнем, ощущенья юны –
и снова нов
прищепок звукоряд,
летящих в небе нотами на струнах.

2004
© Сергій Ігнатов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/3180/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG