До космічних походеньок ласий, по протуберанцях трясучись, на кордонах простору і часу звідкілясь літав я у колись. Всі координати-закрутоси я зробив у просторі нічим, бо інакше став би надто просто всесвіт спогадом лише моїм. А насправді в клубочінні курсів, траєкторій, лайки, молитов, вени б‘ються тисячами пульсів, резонують тисячами мов. Через те я винайшов летючість і у русі зоряних забав промені коротшали назустріч, тому що я ними сам ставав. Тому що в космічній плутанині зрозумів я натяки легенд: не людина є я, а людини незавершений експеримент.
|