Влад вчиться на банкіра п`ятий рік, А дівчини в блондина ще немає. Щоб підрости, пив дріжджі, моркви сік - І вже перила у дугу згинає... Живе з батьками. Кухня 2 на 3. Тісну кімнату ділить сіра штора. Папужок не тримає – пір"я з крил… Є щур Арно – спас у дворі від мору. «Дівки сучасні хочуть зразу в рай…– Зітхає у компанії Владюша. А що я маю? Вєлік та сарай. Куди вести кохану в дощ? Під грушу? За що куплю барлогу, ланцюжок?.. Он син хазяїна бістро – на тачці… А я росту… Пробило рік на жор… Маман зажарила учора качку… Старі за мене платять сім шістсот. Торгують на базарі: ківі…дині… Знайти б чорнявку… Я ж не те, щоб жмот. Купюри не зелені в мене – сині. На день п"ять гривен мати видає. В бюджеті (дині погнили…) проріха. Батяня «Туборг» вечорами п"є… Я, хлопці, підрядився бить горіхи! Є в мене стіл, торбина, молоток… Мішечків п"ять перероблю на зерня... Дівки отам стоять, де лавка «Сток». Гулятиму, аж поки… не відверне!».
|