Опубліковано: 2011.12.15
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Лiка По

Прощаю я тебе латиницу

Прощаю я тебе латиницу,
Гигант стеклянный в пене гелевой.
Ты Русь святую, как гостиницу,
Загадил всю - теперь отбеливай.

Вокруг сплошные шопы-молинги
Так зубоскалят не по-детски.
А мы на шпиль победы молимся,
Почти как на оплот советский.

Трамвай идёт с Евбаза улочкой,
Кривые рельсы в скрип ударились,
Я всё прощу, представлюсь дурочкой:
-Мы в шопе так ваще затарились!

Мелькают лейбы иностранные
На лбу твоём гранитно-каменном.
И в запустении парадные
Пророчат гибель в аде пламенном.

Ты сам не рад своей франтовости,
Так воровато озираешься,
В гирляндах прячешься от совести,
Всем угодить теперь стараешься.

Прощаю я тебе латиницу,
Раз никуда теперь не деться,
Не превращай, прошу, в гостиницу
Ни ум, ни память и ни сердце.

2011
Киев
© Лiка По
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/31510/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG