Яких твоїх бувальців гра авось? В начинні серця "буг" - цнота й волосся. Надворі день, як збутий "бу"-тафор, намішує слів золоте колосся. Почвар дідони, мотлох і харчі прокиснуть на осоні страв медових. Набрякне кров'ю зорепад душі. Ще стовбур клена буркне до тополі. Залиш цю звабу вуст, програй цю згубу. Оказіями світ палатиме у горлі. Трухни вогню зі слів, герої будуть з рожевими щоками, горді й чорні.
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”