Опубліковано: 2011.12.10
Поетичний розділ: Філософська лірика

Марина Терентьева

Человек без сердца

Кардиограмма показала: сердца нет...
В его груди - булыжник уличный холодный.
Врач удивился: "Как Вы жили столько лет?
Лечиться будем? Ну, а впрочем, как угодно."

Он зашагал опять по гулкой мостовой.
Пиджак и брюки...Всё довольно симпатично...
И поиграл ботинком с мокрою листвой,
На мир взирая равнодушно. Как обычно.

Не удержался: пнул у лавочки кота,
Припоминая, как мала его зарплата.
Не замечая жизни яркие цвета,
Он шёл по городу осеннему куда-то...

А город жил. Любил и плакал без конца...
И поглотил его, как будто между прочим.
Как стали редки НАСТОЯЩИЕ сердца!
Как жаль, что век их всё короче и короче...

2011
Киев
© Марина Терентьева
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/31455/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG