Опубліковано: 2011.12.10
Поетичний розділ: Філософська лірика

Марина Терентьева

После выпускного

Оркестры умолкли. А отзвук, как сто многоточий...
Окончена школа. В учительской - море цветов.
Стоят над Невою прекрасные белые ночи.
И двое бредут по бульвару под стук каблучков.

А свежесть ночная ложилась на белое платье.
И ласково глядя, журил он: "Моя стрекоза!"
- А жизнь так прекрасна! Что можно ещё пожелать мне?-
Сказала она. И ему посмотрела в глаза.

- Хочу полететь над Невою, как белая птица!
Ты знаешь, что люди летают, когда влюблены?

Их губы сомкнулись...Несмело дрожали ресницы...
И пару часов оставалось всего до войны...

2011
Киев
© Марина Терентьева
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/31450/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG