Той дивний сон, в якім нага Ти вогко вабиш, наче спрага. Припавши, з тебе п’ю, мов з фляги, І не втоляється жага. В тім сні ти кажеш: «Спер мою Самотність і самодостатність. Ну як було тобі не дати Води, шляхетний крадію?» Той сон, в якім коханій спер Марудні мурі дні, щасливо Здійснився… Діти галасливі В кімнаті граються тепер. 6 грудня 2011 р.
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”