Опубліковано: 2011.11.27
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олександр Григор'єв

***

Я входил в свою комнату, словно в набор,
где есть папа и мама и дверь коридор,

где мы вместе так долго варились – и вот
вместо воздуха пили остывший компот.

А потом, уходя, я не знал, боже мой,
что все те, кто уходят, уходят в запой,

что, когда-то простой, буду сложен теперь
из просроченных чувств и неновых потерь…

И хоть пей до утра, и хоть спать не ложись,
принимай этот яд, принимай эту жизнь.

2003
© Олександр Григор'єв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/31330/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG