***
Яка у тебе доля?
Мораль, сумління?
Та відлетять поволі
по  волі тління…
Терпи, радій світанку
і сонця зливі,
бо ми з тобою зранку
вдвох, ой, щасливі.
Не так уже й далеко –
ген, за кордоном.
Пташиний чуєш клекіт
за перегоном?
Аеропорту шурхіт –
це так, здається,
бо в серці ось ущухне
не біль, а серце…