Опубліковано: 2011.11.16
Поетичний розділ: Філософська лірика

Олексій Боричев

Во тьме потерь...

Не доверяя свечению детства, во тьме потерь,
И обходя предначертанность судеб тропой ошибок,
Неторопливо, без горьких последствий, поверь – проверь,
Что повторений, конечно, не будет, что мир не гибок.

Что безысходность, по сути, являет последний шанс
Не обратиться фигурой, творимой рукою ловкой,
И по-другому всегда открывает простор пространств,
Отображая беду обратимой, предельно лёгкой.

Там, где кончается выбор, даются стена и цель.
Там, где разрушены стены, сквозь щели сквозит свобода,
А на свободе нелепо толкутся в тоске недель
Выбор творящие мысли без цели, и нет исхода…

2011
© Олексій Боричев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/31207/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG