Опубліковано: 2011.11.05
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Євгенія Більченко

Монолог инопланетянина


В церквушках светят древние иконы.
Под Лениным дежурят колдуны…
Любимый Киев может спать спокойно
И видеть пенопластовые сны.

И только я сойду с ума от скуки:
Мне тесно здесь и тошно, – хоть умри.
Мне улицы заламывают руки
И зрения лишают фонари.

Меня дворами к мусоркам приперло,
И бомбой оглушил сорочий писк.
Мне переулки сдавливают горло,
И в спину нож вонзает обелиск.

А мимо ходят праздничные люди:
Им быть гораздо проще, чем не быть.
Я здесь – один. Меня никто не любит
И даже не пытается любить.

Для них гудят фастфуды и сексшопы.
Но в пестром копошении жлобья
Услышу я твой марсианский шепот,
Несбыточная Родина моя!

И я уйду в твои леса глухие
Подальше от дешевой шелухи,
Где из стихов рождаются стихии
И тут же превращаются в стихи.

Там рвутся ввысь готические замки
С химерным ангеленком на двери…

И путают Пейзажную с Пизанской
Поддатые девчонки из Твери.
                                     4 ноября 2011 г.

                                                       

2011
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/31102/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG