Опубліковано: 2007.01.19
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Сергій Ігнатов

Пустое


В уплывающем небе я знак просмотрел
и текучих надежд не прочёл.
Отворённую кровь отравляет апрель,
но берёзовый сок
отошёл.

Поздно утечь в отрешённость вершин,
в осторожность апрельских воров:
загустели потёки –
а в них мураши,
мураши, зашептавшие кровь.

Поздно украсть, как восходит трава.
Опоздавший, я всё проворонил.
Губы влажные спелой весной воровал,
оглянулся – а март уворован.

Упустил зашептать для плавучей души
шалый лепет текучих высот,
упустил, чем хмельны
алкаши-мураши,
мураши, зашептавшие сок.

Ощущаю – мой поезд, как сок, отошёл.
Ощущаю –
смешным мурашам хорошо.
В уходящей вершине серёжка, скажи,
я опять опоздал
на апрель или жизнь?

Я, пустой, заплутал в опустелых местах.
Воровская канистра пуста.

2005
© Сергій Ігнатов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/3110/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG