Опубліковано: 2011.10.12
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олена Шелкова

ПОЭТ НА СВАДЬБЕ  

 Настеньке

                                           
                                         
На белые, белые, белые  свадьбы
СинЕе, чем дворники, мчат женихи.
Мне от одиночества встать, заорать бы,
Нельзя – я пишу лишь смешные стихи.

Веселье…дворняга по имени Моська
Из луж налакалась и бросилась в пляс.
А тот, кто испортил мне жизнь и причёску,
Наверное, курит на кухне сейчас.

Невеста, хотите, станцую чечётку?
И даже гостей провожу на вокзал…
Мой ангел-хранитель напился до чёрта,
Узнав, кого Бог охранять приказал.

Пусть бьются бокалы, и звёзды, и Марсы,
Кружитесь, невеста! Кружись, голова!
Поэт, погляди, как неистово счастье,
Которое ты променял на слова!

К чему эти вирши? В расцвете черешни,
И «Горько!» кричат облака и дома.
Одно хорошо – я уже сумасшедший,
А был бы нормальным – сошёл бы с ума…

14.09.2011

2011
© Олена Шелкова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/30851/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG