Опубліковано: 2011.10.07
Поетичний розділ: Філософська лірика

Лія Чернякова

две странных песни

-1-

Ноты кончились. Нету ни эллина, ни...
Я балдею от этой родни.
Осторожно (срываясь на крик), мы одни,
Отвернись от меня. Обмани.
Здесь ступени спускаются вверх, а не вниз,
Здесь помиловать тошно и страшно казнить,
Здесь любовь променяли на вечную жизнь.
Отвернись. Отвертись. Откажись.
Но внахлёст, как окурок, волною волну
Гасит, шлюпки-слова отправляя ко дну,
Так отчаянно мимо, глазами вовнутрь,
Ты не жди, говорит, я вернусь.

-2-

Каждому времени сор и трава.
Жреческий хор запивает провал
Кровью. Закусывает душой...
Маленький, будешь большой?

Если делить без остатка на два,
Утром с устатку болит голова,
Третий здесь лишний - ему хорошо.
Маленький? Будешь большой.

С радостным стоном последних минут
Волны объятья влюблённо сомкнут.
Кто тебе, кто тебе разрешил
Не становиться большим?

2011
© Лія Чернякова
© музика: Лія Чернякова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/30783/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG