Опубліковано: 2011.10.03
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Вадим Друзь

Когда-то

Когда-то ты устанешь от меня -
от редких встреч и долгих расставаний,
от на корню подавленных желаний,
и телефонных: «Здравствуй, это я…».
Когда-то, долю женскую кляня,
ты будто бы нечаянно представишь
судьбу как смену черно-белых клавиш,
а не как блеск пьянящего огня -
и  укоришь прозревшую себя,
что случаем, попав на двор монетный
ты, за алтын принявши грошик медный,
не на того поставила коня…
Тогда-то, сердце стылое скрепя,
стыдливо опустивши очи долу,
как самую несносную крамолу
ты скажешь: «Я устала от тебя…»

2011
© Вадим  Друзь
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/30746/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG