Опубліковано: 2011.09.30
Поетичний розділ: Медитативна лірика

Ферлай Крайзер

Немоляй

Не правым,
           не слевца,
                      не посерёдке,
Вне постулата принадлежных
                    ординат,
Корпускулой,
           слинялой волнованьем поля,
           в разведенные длани полной доли,
Челнок ловека звучен эхо;
           и,
           немолённый,
           не значён,
           не нолен,
поскольку – нет отсчёта…
              От чего?..
Перьё обла’ков заглотя облаткой,
                      звездонный тон
         храня на хладком
         любовной немотою сладкой,
Слова неску′пые,
         но –
         на′вздых пылевые,
Во все галактики насеет
                        посевные,
         не кто-нибудь,
но только – силесловный
              Он...
Внимаешь, слышащий,
               созвучью?
Сокровище – не в цвете… Глубже!
Как дети бысть – не поглупе′ приём.
                         Но нужно:
      не пасынок велел,
                       а – первенец…
      Отчаянный…
                      Змиёв....

2011
© Ферлай Крайзер
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/30717/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG