Опубліковано: 2011.09.16
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олена Зимовець

Эрфуртский дождь

Небо на площадь рухнуло ливнем белым.
Грома раскаты органные как знаменье.
Если бы всё приключилось как ты хотела,
Ты бы не разрешила свои сомненья.

Город застыл у подножья горы Соборной,
Кротко внимая величию непогоды.
Если бы все решения были бесспорны,
Ты бы не помудрела за эти годы.

К скольким находкам тебя привели ошибки,
Сколько прозрений основано на просчётах!..
Эрфуртский дождь, не запомнив твоей улыбки,
Скоро пройдёт навсегда и не спросит: кто ты,

Странница сероглазая, чужестранка?
Пережидая стихию в тиши собора,
Ты сочиняла на русском молитву-танка
И понимала, что сбудется всё нескоро.

Труб водосточных нестройная а-капелла
Напоминала напевы в твоей Отчизне.
Зонтик забытый, сегодня лежит без дела,
И слава Богу, всё к лучшему в этой жизни.

2011
Эрфурт, Киев
© Олена Зимовець
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/30588/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG