Опубліковано: 2007.01.19
Поетичний розділ: Філософська лірика

Сергiй Українцев

ПЕСНЯ ДОРОГИ

Страхи прошлого кляня,
К горизонтной дали
Бесконечную меня
Люди протоптали.

Ведь не зря молва идёт —
Направляясь к Богу,
Всяк надеждою живёт
На меня, дорогу,

На меня да на авось,
Что вдали шалеет.
Так, помалу, вкривь да вкось,
Лишь бы подлиннее.

А не топчут напрямик —
Терпится покуда.
Каждый сыт, уж, чем привык.
Что ж привычней худа?

Что им в устали моей,
Коль не ищут доли?
Ночь легла, темна темней.
Отдохнуть бы, что ли?..

Поутру туман упал.
Шаг чеканя, строем
Новый путь этап топтал
(К Богу ль?) под конвоем.

2007
© Сергiй Українцев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/3045/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG