Опубліковано: 2011.08.27
Поетичний розділ: Інші розділи, стилі, теми

Iрина Чудакова

Оставляя тени на травах

Не спеши. Замри на мгновение и чувствуй.
Видишь, как аисты прощаются с заводью, кружа над лугом, словно обнимая небо своими огромными, как мир, крыльями?
Они отдают свою благодарность, окидывая аистиным взглядом этот гостеприимный край и оставляя его в себе навсегда.
Какие-то из них вернуться сюда в следующем году, а какие-то прилетят сюда облаками и будут так же кружить над этим лугом, оставляя тени на травах, как когда-то оставляли их крылья.
Так проявляется любовь. Она никогда и никуда не исчезает. Она во всём — в каждой капельке и травинке.
В каждом облаке, словно чья-то душа, на миг обратившаяся в невесомую, пушистую форму, парящая над Землёй и растворяющаяся в следующий миг, отдав всю себя, без остатка этому прекрасному миру.
25.08.2011



2011
© Iрина Чудакова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/30410/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG