За моря, за океани – відлітають літаками,
В тридев’яте королівство, за десятий тричі світ,
Там свобода зустрічає смолоскипами-думками,
Ну а тим, хто ходить морем –  персональний шле привіт.

Нове місто переможно заселялось диваками –
Авеню летять на північ і на схід уперто – стріт,
У життя – щемливий присмак, де мовчань   панують гами,
Месіанський і манливий вимальовується міт.

Різнокольорові бруси стрімко підпирають небо
І вітрилами на шпилях напинаються хмарки,
Кличуть віра і надія, та спокушує потреба
І зникають у міжчассі упокорені роки.

І висить знайомий місяць палахким воловим оком,
Розливає дивним сяйвом сум терпкий, сп’янілий спокій.