Опубліковано: 2011.08.17
Поетичний розділ: Верлібр, білий вірш

Iрина Чудакова

Став чем-то тем… чем чувствуем любовь

По золотому свету, словно по песку, оставив отпечаток душ в созвездиях.
Мелькая каплей света Млечного пути, мы оставляем Землю по положенному сроку.
Уходим или возвращаемся домой, впитав в себя дух трав и силу ветра,
Воспоминания пути и шаль земных оков, и понятые в этом всём ответы.
Мы, в листопаде разноцветном закружась, в прах истераясь у плиты надгробной,
Взмываем ввысь, омытые в слезах всех тех, кто на Земле был нам так дорог.
И исчезаем за невидимой чертой, лишаясь чувства вкуса, осязаний,
Став чем-то тем… чем чувствуем любовь - безудержным, искристым, чистым светом.
17.08.2011

2011
© Iрина Чудакова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/30301/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG