Опубліковано: 2007.01.18
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Марина Генчикмахер

***

Есть в утонченностях разврата
Свои зыбучие пески,
Круги порока и тоски,
Откуда больше нет возврата.

И даже если грех нелеп
Своей природой невесёлой,
Хлебнувший прянного рассола
Не станет есть обычный хлеб.

Всё безнадёжней, бесталанней
Переступается черта,
И горше страсти пустота
Сердечные сьедает ткани.

1985
© Марина Генчикмахер
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/3030/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG