Опубліковано: 2007.01.18
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Ольга Самолевська

ПИСЬМО

Как живёшь ты?
С кем ты?
Где ты?
Я ношу тебя по свету,
как проклятье, как осколок.
От тебя летящий ветер
мне внушает песню Сольвейг.
Равнодушные предметы
нагрузив сокрытым смыслом,
я ищу твои приметы,
я твои читаю мысли.
Так привыкла - замечаю
суеверное начало
в сочетанье линий, чисел.
Я ловлю молчанье выси,
перешёптыванье листьев,
бормотание прибоя...
Это выдержки из писем
не написанных тобою.

2003
© Ольга Самолевська
Текст вивірено і опубліковано: author

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/3029/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG