Ciao, моя бамбіно!..
                        Вже-м запорав маржину
І дітей повкладав по вечері...
Запалив другу свічку – бо без тебе, Марічко,
Дуже світла бракує, чичері!..

Тут в селі, bella ciao, струм весь час відключао –
Бо його треба більше на віллах...
Не дивися так гостро; тут своя Коза Ностра...
Сплю – і бачу ту Ностру на вилах...

Та не май з того ляку – тут таких нас, як маку;
Хоч в душі не тримаємо зла ми.
Йо, гуцули терплячі – але дерти з нас ґачі
Я б не радив тим козам з козлами!..

Ти про вибори чула; обійшлося без чуда –
Той самий „секонд хенд” вибирали...
Всі – злодії в законі... А, най топчуть їх коні! –
Аби лиш ми маржинку не крали...

Я, Марі, от не брешу! – борщ варю, і кулешу,
І по ягоди ходжу до гаю...
Ти не смійся: ще кошу, ще спідницю не ношу;
А сорочку – до церкви вдягаю.

Що би ще написати?.. Вже під снігом Карпати;
Маю час на думки і на зуби.
Ще на місці Говерла.
                        Степанючка померла.
Наша Дзвінка вже виросла з шуби...

Я, Марічко, так само
                     не навчився словами
Вишивати святочні ґердани...
Моя чічко на серці! –
Ciao, arividerci, –
Приїзди на Великдень, кохана!..