укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.06.30
Роздрукувати твір

Євгенія Більченко

Вождя заказали

                           Меня заказали  
                                  Андрей Макаревич


Толпа напряглась, с трудом подавляя ропот.
Какая-то баба сзади чихнула сладко.
И вдруг по рядам пронесся пугливый шепот:
«Смотрите! Смотрите!
Вождь не попал в десятку!»

О нем говорили: вместо зрачков – алмазы.
Он мифом прослыл от Африки – до Алтая...
Сенсация века: лучший стрелок промазал
И больше не годен быть заводилой стаи.

Как лидера крайних левых перед хоккеем,
Как дряхлого принца где-нибудь на Самоа,
Вождя заказали собственные лакеи…
Позвольте им cмыться, let those people go*!

Им стригли «под бобик» совесть в совковых дурках.
Из них вычищали вечность банальной хлоркой.
Вождя похоронят в урне из бронзы урки.
За гимн о вожде получат писцы пятерки.

И, день ото дня в своей суете смелея,
Они себя постепенно сочтут вождями;
Отпразднуют «вечер памяти» к юбилею,
С которым и рядом в поле не сядет память.

В душе у вождя – не дактили, не хореи:
В душе у вождя – Чернобыль и Хиросима.
Вождя заказали… Хоть бы уже скорее!
Водить этой жизнью стало – невыносимо:

Храня  непорочность Мышкина в «Идиоте»,
Лелея коварство опытного индейца, –
Быть первым, быть вечно первым, на самом взлете,
Когда от падений некуда больше деться!

А может быть, всё – мираж, и вождя надули?
Как пьяницу, что шатается на вокзале
И, путая синяки со следами пули,
Истошно вопит: «Они меня заказали!»?

Вождю отвечают: «Надо бы попуститься.
Запомни, не ты один на планете гений».
Но в облаке над ЧАЭС пролетают птицы,
Поэзией облученные, как рентгеном;

И цель на табло мигает в вокзальном зале:
Пора выбывать из шумных житейских скачек.
Такие дела… Вождя уже заказали…
И вождь этот – я.
Но главное: я – заказчик.
                                                          30 июня 2011 г.

2011

* Парафраз знаменитой песни

© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні