Особливу увагу ми приділяємо черепасі Дарвіна,
яка пожила триста років у притулку для бідних,
набралася там різних нецнотливих термінів
на позначення металобрухту і аспектів тяжкої долі жіноцтва –
ніхто не любить непружну шкіру і плями на панцирі,
хоча туди завжди можна сховатись, коли сором тобі допече.
Особливу увагу ми приділяємо кошику Марії-Антуанетти
з квіткою асфоделем, було вже бажання його розсадити,
розсада росла на вікні, потім хтось зачепив, зів’яла,
пам'ять стрімка і куди вона тільки не пнеться,
щоб не тримати в собі твоє розпечене серце.
Особливу увагу ми приділяємо рухам ірландської дівчинки Соні,
стільки страждань від невдало зомлілих гормонів –
все це для нього, звичайно лише для мистецтва.
Тут ми були безпорадні такі недолугі,
а подивитись – розсудливі, гарні й рожеві.
Тут ми були тільки тінню того, що нам треба,
треба чогось (розумітимемо – безпідставно),
так і жили з цим бажанням, палким і гнітючим,
потім дісталися щойно розритої вежі.
Особливу увагу ми приділяємо ось…